Для аграріїв триває найважливіший період - збирання врожаю, а разом з ним настав пожежонебезпечний період. Основними причинами винекнення пожеж є сукупність погодних та людських факторів, недотримання правил пожежної безпеки та пожежного захисту сільгоспугідь, ліній електропередачі, газопроводів, тощо.
Щоб недопустити виникнення пожеж у період жнив, нагадаємо основні вимоги норм з питань пожежної безпеки при збиранні врожаю:
- до початку збирання врожаю вся техніка повинна бути обладнана первинними засобами пожежогасіння та іскрогасниками. Трактористи, комбайнери та інші особи повинні пройти протипожежний інструктаж;
- перед дозріванням колосових хлібні поля в місцях прилягання їх до лісових масивів, степової смуги, автомобільних шляхів та залізниць мають бути обкошені і оборані смугою не менше 4 м завширшки;
- у період збирання забороняється спалювання стерні, післяжнивних залишків та розведення багать на полях.
Збиральну техніку не дозволяється заправляти пальним у хлібних масивах та у нічний час в польових умовах. Особливо забороняється палити та користуватись відкритим вогнем поряд із хлібними масивами.
ПАМ'ЯТАЙТЕ!!!
Окрім забруднення повітря, що завдає шкоди здоров'ю та навколишньому природному середовищу випалювання стерні призводить до знищення місць гніздування птахів, знаходження тварин та знищує мікрофлору і збіднює ґрунти. А ще це може призвести до пожеж у лісосмугах, лісах, завдаючи великої шкоди природному середовищу.
ДОВІДКОВО
Згідно статті 39 Закону України “Про тваринний світ” та статті 27 Закону України “Про рослинний світ” випалювання сухої рослинності або її залишків допускається лише в разі господарської необхідності за дозволом територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, дотримуючись відповідних умов.
Нагадуємо ,що статтею 245 «Кримінального кодексу України» за знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів , вздовж залізниць, а також спалювання стерні, сухих дикоростучих трав або їх залишків на землях сільськогосподарського призначення чи іншими загально небезпечним способом караються штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на термін від двох до п’яти років, або позбавлення волі на той самий строк, статтею 194-1 «Кримінального кодексу України «Умисне пошкодження об’єктів електроенергетики», передбачено залежно від тяжкості наслідків, починаючи від штрафу до позбавлення волі на термін до 15 років.